Підприємства та фізичні особи – підприємці, майно яких постраждало внаслідок бойових дій, можуть зафіксувати втрати та подати заяву до міжнародного Реєстру збитків. Для цього необхідно підтвердити право на майно, обставини його пошкодження або знищення та розмір завданої шкоди.
Які втрати може зафіксувати бізнес
До заяви можуть включатися збитки, пов’язані з пошкодженням, знищенням або втратою:
• виробничих приміщень, офісів, складів і торговельних об’єктів;
• верстатів, виробничих ліній, техніки та іншого обладнання;
• автомобілів, вантажного транспорту і сільськогосподарської техніки;
• готової продукції, сировини, матеріалів і складських залишків;
• інших активів, які належали підприємству або перебували на його балансі.
Окремо може враховуватися упущена вигода – дохід, який підприємство могло б отримати, якби його діяльність не була зупинена або обмежена через воєнні дії.
Що потрібно зробити одразу після пошкодження майна
Насамперед необхідно подбати про безпеку працівників і не наближатися до місця події до завершення перевірки вибухотехніками та іншими відповідальними службами.
Після отримання безпечного доступу до об’єкта бізнесу варто:
• Викликати представників ДСНС для фіксації пожежі, руйнування або інших наслідків.
• Звернутися до Національної поліції із заявою про кримінальне правопорушення.
• Отримати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
• Провести детальну фото- та відеофіксацію пошкоджень.
• Видати наказ про проведення інвентаризації.
• Скласти акт інвентаризації з переліком знищеного, пошкодженого або втраченого майна.
• Організувати технічне обстеження будівель і споруд, якщо це можливо та безпечно.
• Замовити професійну оцінку розміру збитків.
На фото й відео бажано зафіксувати загальний вигляд об’єкта, окремі пошкодження, адресу, дату та координати місця події. Оригінали файлів слід зберегти без редагування.
Які документи підтверджують збитки
Підприємству необхідно сформувати окремий пакет доказів щодо кожного пошкодженого об’єкта або групи активів. До нього можуть входити:
• документи про право власності або користування майном;
• договори купівлі-продажу, оренди, поставки та зберігання;
• технічні паспорти й витяги з державних реєстрів
• бухгалтерські документи, інвентарні картки та відомості про балансову вартість;
• первинні документи на придбання обладнання, товарів і матеріалів;
• акти ДСНС, поліції та місцевих органів влади;
• витяг з ЄРДР;
• наказ і матеріали інвентаризації;
• звіт про технічне обстеження;
• звіт про оцінку збитків;
• фото, відео, показання свідків та інші матеріали, що підтверджують обставини події.
Копії доказів доцільно зберігати у захищеному електронному сховищі. Втрата бухгалтерських або технічних документів може ускладнити підтвердження складу майна та його вартості.
Як визначають розмір збитків
Розмір шкоди визначається відповідно до затвердженої методики. Під час розрахунку можуть враховуватися:
1 – вартість ремонту або відновлення майна;
2 –ринкова вартість активу на дату його знищення;
3 – витрати на демонтаж, очищення та відновлювальні роботи;
4 – трати товарно-матеріальних цінностей;
5 – неотриманий дохід через припинення або обмеження діяльності.
Оцінювання має проводити фахівець, який має відповідні повноваження. Самостійний розрахунок підприємства може використовуватися для внутрішнього обліку, але не завжди є достатнім доказом для компенсаційної процедури або суду.
Як подати заяву до міжнародного Реєстру збитків
Заяву від бізнесу можна подати через портал «Дія». Для юридичних осіб доступні, зокрема, такі категорії:
• C1.1 – пошкодження або знищення критичної інфраструктури;
• C1.2 – пошкодження або знищення некритичної інфраструктури;
• C3.1 – пошкодження, знищення або втрата активів.
Категорія C3.1 також охоплює втрату прибутку, повну втрату бізнесу та інші витрати, безпосередньо пов’язані зі знищенням або втратою активів.
Заяву може подати керівник юридичної особи або уповноважений представник. До неї додаються відомості про майно, опис обставин події, документи про оцінку та наявні докази.
Внесення заяви до Реєстру саме по собі не означає автоматичної виплати коштів. Реєстр збирає та опрацьовує вимоги, які мають стати основою майбутнього міжнародного компенсаційного механізму.
Чи можна оформити збитки, якщо руйнування сталося раніше
Зібрати документи та подати заяву можна і після спливу певного часу від дати пошкодження. У такому разі використовуються наявні фото й відео, матеріали кримінального провадження, акти ДСНС, бухгалтерські документи, повідомлення органів влади та показання свідків.
Водночас відкладати фіксацію не варто. З часом може бути складніше відновити документи, визначити точний перелік майна та підтвердити причинний зв’язок між воєнними діями і збитками підприємства.
⚖️ Юристи Офісу юридичної допомоги допоможуть перевірити документи, сформувати доказову базу, визначити належний спосіб оцінювання втрат і підготувати заяву до Реєстру збитків. Звертайтеся до фахівців Офісу юридичної допомоги.
Які втрати може зафіксувати бізнес
До заяви можуть включатися збитки, пов’язані з пошкодженням, знищенням або втратою:
• виробничих приміщень, офісів, складів і торговельних об’єктів;
• верстатів, виробничих ліній, техніки та іншого обладнання;
• автомобілів, вантажного транспорту і сільськогосподарської техніки;
• готової продукції, сировини, матеріалів і складських залишків;
• інших активів, які належали підприємству або перебували на його балансі.
Окремо може враховуватися упущена вигода – дохід, який підприємство могло б отримати, якби його діяльність не була зупинена або обмежена через воєнні дії.
Що потрібно зробити одразу після пошкодження майна
Насамперед необхідно подбати про безпеку працівників і не наближатися до місця події до завершення перевірки вибухотехніками та іншими відповідальними службами.
Після отримання безпечного доступу до об’єкта бізнесу варто:
• Викликати представників ДСНС для фіксації пожежі, руйнування або інших наслідків.
• Звернутися до Національної поліції із заявою про кримінальне правопорушення.
• Отримати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
• Провести детальну фото- та відеофіксацію пошкоджень.
• Видати наказ про проведення інвентаризації.
• Скласти акт інвентаризації з переліком знищеного, пошкодженого або втраченого майна.
• Організувати технічне обстеження будівель і споруд, якщо це можливо та безпечно.
• Замовити професійну оцінку розміру збитків.
На фото й відео бажано зафіксувати загальний вигляд об’єкта, окремі пошкодження, адресу, дату та координати місця події. Оригінали файлів слід зберегти без редагування.
Які документи підтверджують збитки
Підприємству необхідно сформувати окремий пакет доказів щодо кожного пошкодженого об’єкта або групи активів. До нього можуть входити:
• документи про право власності або користування майном;
• договори купівлі-продажу, оренди, поставки та зберігання;
• технічні паспорти й витяги з державних реєстрів
• бухгалтерські документи, інвентарні картки та відомості про балансову вартість;
• первинні документи на придбання обладнання, товарів і матеріалів;
• акти ДСНС, поліції та місцевих органів влади;
• витяг з ЄРДР;
• наказ і матеріали інвентаризації;
• звіт про технічне обстеження;
• звіт про оцінку збитків;
• фото, відео, показання свідків та інші матеріали, що підтверджують обставини події.
Копії доказів доцільно зберігати у захищеному електронному сховищі. Втрата бухгалтерських або технічних документів може ускладнити підтвердження складу майна та його вартості.
Як визначають розмір збитків
Розмір шкоди визначається відповідно до затвердженої методики. Під час розрахунку можуть враховуватися:
1 – вартість ремонту або відновлення майна;
2 –ринкова вартість активу на дату його знищення;
3 – витрати на демонтаж, очищення та відновлювальні роботи;
4 – трати товарно-матеріальних цінностей;
5 – неотриманий дохід через припинення або обмеження діяльності.
Оцінювання має проводити фахівець, який має відповідні повноваження. Самостійний розрахунок підприємства може використовуватися для внутрішнього обліку, але не завжди є достатнім доказом для компенсаційної процедури або суду.
Як подати заяву до міжнародного Реєстру збитків
Заяву від бізнесу можна подати через портал «Дія». Для юридичних осіб доступні, зокрема, такі категорії:
• C1.1 – пошкодження або знищення критичної інфраструктури;
• C1.2 – пошкодження або знищення некритичної інфраструктури;
• C3.1 – пошкодження, знищення або втрата активів.
Категорія C3.1 також охоплює втрату прибутку, повну втрату бізнесу та інші витрати, безпосередньо пов’язані зі знищенням або втратою активів.
Заяву може подати керівник юридичної особи або уповноважений представник. До неї додаються відомості про майно, опис обставин події, документи про оцінку та наявні докази.
Внесення заяви до Реєстру саме по собі не означає автоматичної виплати коштів. Реєстр збирає та опрацьовує вимоги, які мають стати основою майбутнього міжнародного компенсаційного механізму.
Чи можна оформити збитки, якщо руйнування сталося раніше
Зібрати документи та подати заяву можна і після спливу певного часу від дати пошкодження. У такому разі використовуються наявні фото й відео, матеріали кримінального провадження, акти ДСНС, бухгалтерські документи, повідомлення органів влади та показання свідків.
Водночас відкладати фіксацію не варто. З часом може бути складніше відновити документи, визначити точний перелік майна та підтвердити причинний зв’язок між воєнними діями і збитками підприємства.
⚖️ Юристи Офісу юридичної допомоги допоможуть перевірити документи, сформувати доказову базу, визначити належний спосіб оцінювання втрат і підготувати заяву до Реєстру збитків. Звертайтеся до фахівців Офісу юридичної допомоги.
